Jon, 44 - 1 ноября 2007 21:24

Життя.

Довкола нас пролітає цей чудовий світ, і ось ти особистість, яка досягла певного рівня в суспільстві, з якою рахуються на рівні політиків, бізнесменів більш ніж середнього гатунку. Життя потихеньку вдається, ти можеш усе, а чого не можеш того прагнеш і через певний період часу здобуваєш. І іноді час від часу коли тобі занадто добре життя каже чекай, принцип збереження енергії "енергія ніде не зникає, і нікуди не дівається, вона просто перходить з одного виду в інший" стосовно тебе ще ніхто не скасовував, і ти змушений сам себе зупиняти і задумуватись над цим замість того щоб рухатись далі.
Життя це може казати різними способами, тактично натякаючи усім своїм ізобілієм, що вирує у безкраї твоєї влади, грошей чи просто суперлюдського візіння на всі добрі справи........... або як не банально шефом підарасом у поганому значенні цього слова (коли бабла жме), чи реальною повітряною ямою,ті хто хоч раз літав на літаку відчули ту стабільність та життя довіривши себе професійним пілотам але все-ж таки зазнали тимчасовий дискомфорт у вигляді вільного паління на невизначену висоту.
І в кожній ситуації ти поглядаєш на себе як на нікчемного, безпомічного сліпого представника сімейсва котячих. Сумно..... але ......
Кожен рятується як може, хто знаходить поздоровлення себе з святом тимчасової ейфорії в горілці, або жорсткому стакані.ю хтось курить безмежно. хтось спілкується з друзями а хтось з родичами, але все це тимчасово, просто і на певний період часу. ТИМЧАСОВО.....
ФАТУМ, рок, доля, дестені є невідворотньою тільки тоді коли ти здаєшся і розслабляєшся.
Але це не про мене

• 
• 
•